доведення до абсурду

1) зниження, зменшення, скорочення

2) знижка

3) юр. пом'якшення (покарання)

4) (to, into) перетворення; доведення (до якогось стану)

5) приведення

6) мат. зведення до спільного знаменника; скорочення

7) військ. пониження (у званні, у посаді)

8) зменшена копія (з картини)

9) підкорення; захоплення, взяття (фортеці, міста)

10) військ. подавлення (вогневої точки)

11) повернення на старе місце; відновлення (становища)

12) розливання; розфасовування

13) редукція

14) обробка одержаних даних

15) мед. вправляння (вивиху)

16) хім. відновлення

17) мет. виділення металу з руди

18) тех. обтискання

* * *

1) зниження; зменшення, скорочення; кoм. знижка; юp. пом'якшення ( покарання)

2) (to, into) перетворення, обернення; приведенння до якого-небудь стану

3) переведення, перетворення (в інші, більш дрібні міри, одиниці); cпeц. приведення

4) вiйcьк. пониження (на посаді, у званні)

5) зменшена копія ( з картини)

6) підкорення; захоплення, узяття (міста, фортеці); вiйcьк. подавляння ( вогневої точки)

7) бioл. мейоз; редукція, зменшення числа хромосом при мейозі

8) кoм. розлив; розфасовка

9) cпeц. редукція

10) обробка отриманих даних

11) мeд. вправляння ( вивиху)

12) xiм. відновлення

13) метал. виділення металу з руди; переробка

14) тex. обтиснення

непряме доведення

* * *

1) мaт. непрямий доказ

2) лог. апагогічний доказ шляхом зведення аргумента до абсурду

ВИВІДНЕ ЗНАННЯ - висновок, одержаний за певними правилами виведення з інших знань. В.з. може фігурувати у вигляді дедуктивного наслідку, індуктивного узагальнення або гіпотетичного висновку, отриманого шляхом "неповної дедукції". У першому випадку між вихідними засновками та одержуваним В.з. має місце відношення логічного слідування, коли підстави є достатніми для однозначного (а тому категоричного) висновку. У разі індуктивного узагальнення передбачається перехід від одиничного (або часткового) судження до загального. При цьому розрізняють повнота неповноіндуктивне узагальнення (залежно від того, чи охоплюють підстави весь клас досліджуваних явищ, чи лише його частину) (див. індукція, індуктивний метод, узагальнення). В науці індуктивні узагальнення експериментальної практики називають "емпіричними законами". Коли йдеться про перехід від загального знання до часткового, то даний перехід не завжди забезпечує дедукування категоричних наслідків. Гіпотетичний (ймовірнісний) характер В.з. при цьому може зумовлюватись невизначеною валентністю вихідних засновків (як це, скажімо, має місце в контексті застосування гіпотетико-дедуктивного методу) або їх неповнотою. В.з. може бути одержане як прямим, так і непрямим шляхом. Перший не передбачає введення припущень у побудову виводу, тоді як другий являє собою метод обґрунтування гіпотез шляхом зведення до абсурду (несумісних наслідків) припущень їх контрверсій. Якщо вихідні знання є несуперечними і достатніми для встановлення валентності гіпотези, то тільки одне з двох припущень - або ствердження, або заперечення гіпотези - приведе міркування до суперечності (при цьому істинним вважатиметься те припущення, котре забезпечує несуперечні наслідки). У разі несумісності вихідних даних з обох вищезгаданих полярних припущень буде одержано абсурдне твердження. Нарешті, за умови неповноти базових підстав для визначення істинності чи хибності гіпотези - ні припущення останньої, ні припущення її заперечення не дадуть взаємовиключних наслідків (див. також доведення, спростування).